Поліцеальна школа в Польщі – це можливість здобути популярну професію, отримати диплом, визнаний в усіх країнах ЄС, вивчити польську мову, легалізуватися та влаштуватися на роботу. До того ж приймають до таких шкіл без вступних іспитів. Навчання переважно безкоштовне. Але деяких правил доведеться суворо дотримуватись
Випускник поліцеальної школи не здає іспит на знання мови при подачі на карту резидента або сталого побиту
«Нова спеціальність сама мене знайшла!» – впевнена Маргарита Черниш, яка почала навчання у поліцеальній школі з вересня 2023 року за спеціальністю ерготерапевт (фахівець, що допомагає людям з обмеженими можливостями відновити соціальні, побутові та функціональні навички). Маргарита виховує дитину з аутизмом і їй цікаво допомагати людям з особливими потребами. У Варшаві вона з початку війни: перші пів року працювала на кухні в дитсадку, який відвідує її син, а потім вирішила опанувати нову професію і вивчити мову.
– Дуже сумую за рідною Полтавою, але поки йде війна – повертатися не планую. Адже в Польщі набагато більше, ніж в Україні, можливостей для дитини з аутизмом. І я хочу використати нагоду і розвиватися як фахівець з сенсорної інтеграції для діток з особливостями, – пояснює Маргарита.
Вступити до поліцеальної школи легко: обираєш бажану професію чи локацію школи, готуєш пакет документів і приносиш їх до секретаріату. По суті, це аналог наших технікумів, тільки вчитися можуть усі дорослі від 18 до 60 років. Головний документ при вступі – перекладений присяжним перекладачем атестат про повну загальну середню освіту (переклад коштує орієнтовно 200 злотих). Якщо атестат загубився, його можна відновити в Міністерстві освіти.
Яким професіям навчають? Медичним: дитячий та дорослий опікун, асистент людини з обмеженими можливостями, ортопед, масажист та асистент стоматолога. Індустрії краси: майстер манікюру, перукар, косметолог, стиліст і візажист. Можна стати флористом, барменом, бухгалтером і турагентом, вивчити основи готельного чи розважального бізнесу тощо. Навчання триває від року до двох у денній і заочній формах. Найдовше, а саме тричі на тиждень протягом двох років, вчаться майбутні масажисти. Популярною вважається професія «асистент стоматолога», яку можна опанувати з нуля. Ну і випускнику не обов'язково працювати у стоматологічному кабінеті, можна займатися дезінфекцією в лікарнях чи салонах краси.
До речі, косметологів у поліцеальній школі не вчать робити ін'єкції та агресивні кислотні пілінги, які зараз користуються найбільшим попитом на ринку. Маски, чистка обличчя, базовий догляд і фарбування брів – ось навички, яким навчають фахівців.
Важливий бонус поліцеальної школи – можливість підтягнути мову до рівня В1. До того ж, якщо школа входить до офіційного списку польських навчальних закладів, то її випускник звільняється від іспиту на знання мови при подачі на карту резидента або постійного побиту.
– Якщо мовне питання для вас важливе, уточнюйте перед вступом, чи підтвердять вам на обраному факультеті рівень польської і хто викладачі, – радить Дар’я Харкова, яка закінчила поліцеальну школу п’ять років тому і отримала спеціальність медичної опекунки. – Коли я вчилась у поліцеалці, у нас на групу 30 осіб було тільки двоє українців, а всі викладачі – поляки. Зараз студентів-українців – більшість, і дедалі частіше з’являються і викладачі-українці. З одного боку, зі своїми легше зрозуміти матеріал. З іншого – польську мову до високого рівня ви так навряд чи підтягнете.
Якщо школа має дофінансування ЄС, то навчання безкоштовне. Якщо ні – в середньому оплата за місяць становить 80-200 злотих. Школи мають партнерів та часто надають бонуси своїм студентам у вигляді безкоштовних відвідувань різноманітних заходів і музеїв. Студенти віком до 26 років мають знижки на проїзд громадським транспортом.
– На нашому курсі медичних опікунок була відмінна матеріально-технічна база для навчання, – згадує Дарія. – Кабінет був облаштований, як справжня лікарня: халати, рукавички, антисептики, одноразові інструменти та засоби гігієни, пакети для стоми – тобто все те, що може знадобитися у догляді за лежачим хворим. Пам’ятаю, я заздрила тим, хто обрав професію флориста чи перукаря. Адже вони виходили зі школи з квітами та новими зачісками, а медичні опікуни поверталися з занять із запахом антисептика.
На іспиті треба відповісти на 60 запитань за 40 хвилин
Навчання за спеціальністю медичний опікун для Дарії Харкової тривало всього рік. Заняття у школі проходили чотири дні на місяць у вихідні. Решту часу потрібно було готувати домашнє завдання й опановувати матеріал самотужки. Матеріалу давали дуже багато, а предметів було, як в університеті: професійна англійська лексика, основи господарської діяльності, гігієна праці, основи техніки безпеки й інше.
Особиста присутність на заняттях – основна й сувора вимога поліцеальної школи. Прогули караються – десь накладають грошовий штраф, десь за пропуск половини занять виганяють зі школи. Раніше, коли російсько-українська війна ще не почалась і в українців не було тимчасового захисту, за прогули могли навіть депортувати.
– Кожному, хто має намір працювати за фахом, по закінченню курсу доведеться скласти іспит, – пояснює Дарія. – Якщо ви його не складаєте, то отримуєте документ про те, що прослухали лекції за спеціальністю. Іспит ділиться на дві частини – теоретичну та практичну. У мене з теорії було 60 питань, на які потрібно було відповісти за 40 хвилин. А це майже неможливо, якщо не вчив матеріали та погано володієш мовою. Правильних відповідей має бути щонайменше 60 відсотків. Ну а на практичній частині я витягнула завдання «помити голову лежачому пацієнтові». А в цій справі важливо дотримуватися всіх нюансів, яких вчать викладачі. Перед вами манекен, з яким треба поводитись, наче з людиною: привітатись, запитати згоду на маніпуляцію, обов'язково мити голову в медичних рукавичках, а коли сушиш волосся феном, то змінити рукавички на нові.
Отож, скласти головний іспит у поліцеальній школі під силу не кожному. А перескласти його можна тільки раз через пів року. Натомість той, хто сумлінно вчився і показав високий результат, отримує диплом, який визнають усі країни Євросоюзу.
Поліцеальна школа дає переваги в легалізації побиту в Польщі
А ще поліцеальна школа може стати у пригоді тим, хто має проблеми з картою побиту, як, наприклад це було у Дар’ї з Харкова, яка закінчила поліцеальну школу, обравши спеціальність опекунки медичної. На той момент вона вже працювала у Варшаві та мала карту тимчасового побиту.
«Карта побиту дуже залежить від працедавця. Якщо я змінювала роботу, то в мене було лише 30 днів, щоб змінити карту, оскільки вона прив'язана до роботи, роботодавця. Це дуже незручно, бо на моїй карті були ще чоловік та донька. Я дізналася, що студенти поліцеальних шкіл звільнені від цієї процедури і не зобов'язані змінювати карту побиту, якщо змінюють роботу. Плюс це був чудовий шанс освоїти нову спеціальність», – ділиться Дар'я.
Зверніть увагу, що у поліцеальній школі можна обрати і тривалість навчання, і наставника з професії. Ця модель навчання підходить також тим, хто хоче змінити чи підтвердити свою кваліфікацію.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
