Ексклюзив
20
хв

Європа маленьких Трампів

Конфронтація демократій і диктатур, яка визначає наше майбутнє, 5 листопада набула нового виміру. Є демократії. Є диктатури. І є Дональд Трамп, якого виборці найбільш сильної демократії світу обрали своїм президентом

Віталій Портников

Тріумф «трампізму»: що чекати демократіям у світі? Фото: Shutterstock

No items found.

Є щось символічне в тому, що на екстрений саміт Євросоюзу, присвячений перемозі Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах, лідери країн ЄС збираються саме до Будапешта. 

Ще вчора Віктор Орбан міг вважатися маргіналом, головування якого в ЄС треба було просто перечекати як застуду. Однак сьогодні «заразитися» від Орбана мріє майже кожний європейський лідер. Адже прем'єр Угорщини — чи не єдиний з них, хто регулярно приватно зустрічається із Трампом. І точно єдиний з них, про спілкування з яким Трамп захоплено розповідає на передвиборчих мітингах, — тому що в його уявленні про Європу вона має бути з обличчям Орбана.

Можна, звичайно, зневажливо проігнорувати цей образ, але ось тільки президентство Трампа не вдасться перечекати як застуду

На повернення колишнього очільника Сполучених Штатів до Білого дому доведеться реагувати ще й тому, що це повернення означає справжній тріумф «трампізму» як нової ідеології американських правих (або, якщо користуватися європейськими стандартами, все ж таки ультраправих). 

Орбан першим у ЄС привітав Трампа з перемогою. Фото: Manuel Balce Ceneta/Associated Press/East News

І в цій ідеології євроатлантичній солідарності і спільним демократичним цінностям залишається не так вже й багато місця. Конфронтація демократій і диктатур, яка визначає наше майбутнє, 5 листопада набула нового виміру. Є демократії. Є диктатури.

І є Дональд Трамп, якого виборці найбільш сильної демократії світу обрали своїм президентом і який, очевидно, не вважає, що захист демократії є важливою місією Америки — як у внутрішній, так і у зовнішній політиці

В європейців у цій ситуації є два варіанти подій. Перший — усвідомити зменшення ролі США як головної держави демократичного світу й гаранта безпеки післявоєнної Європи й замислитися про свою самостійну роль. Про це вже зараз говорить багато політиків континенту.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав європейців взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку. Міністр з європейських справ Франції Бенджамін Хаддад закликав європейців визнати, що вони більше не можуть залежати від капризів американської політики й закликав до більш серйозного європейського співробітництва у сфері оборони. «Кінець історії» підійшов до фіналу — саркастично заявив французький міністр. 

Але є і інший шлях виживання — стати «трампістами», щоб зберегти увагу й повагу Трампа. Ось чому ентузіазм з приводу перемоги колишнього і майбутнього президента США можна помітити саме у середовищі ультраправих партій Європи

І, зрозуміла річ, це не тільки Орбан. Достатньо просто подивитися записи лідерів ультраправих політичних партій у соціальних мережах, щоб зрозуміти яке свято, яке передчуття перемоги сьогодні на їхній вулиці. Ультраправі вже посилили свою роль і в Європарламенті, і у національних парламентах. Вони — як у Нідерландах, Австрії чи Італії — стають першими партіями на виборах, формують уряди, очолюють парламенти…

Ще до перемоги Трампа можна було говорити про зростання їхньої ролі, але тепер, коли один з них тріумфально — а це саме тріумфальна перемога — переміг на виборах у Сполучених Штатах — вони сподіваються, що наляканий розлученням з Америкою європейський виборець, сам занесе їх на руках до владних кабінетів. До того ж ультраправі політики можуть не тільки сподобатися Трампу, але й зробити те, на що вже не готові піти «традиційні» ліберали чи консерватори. Вони можуть домовитися із Володимиром Путіним. 

No items found.

Український публіцист, письменник і відомий журналіст, який більше 30 років працює у демократичних медіа Центральної та Східної Європи. Є автором сотень аналітичних статей в українських, білоруських, польських, російських, ізраїльських, балтійських засобах масової інформації. Є ведучим на телеканалі «Еспресо», має свій канал YouTube, а також співпрацює з українською та російською службами Радіо Свобода. У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору. Зараз вона виходить зі Львова як спільний проєкт Радіо Свобода, «Настоящего времени» та телеканалу «Еспресо». 

Support Sestry

Even a small contribution to real journalism helps strengthen democracy. Join us, and together we will tell the world the inspiring stories of people fighting for freedom!

Donate

In late October, nearly all fashionable outlets and media outlets circulated a photo of the famous actress Sarah Jessica Parker. She appeared as the iconic character Carrie Bradshaw from «Sex and the City» - holding in her hands the fresh book «Patriot» - the posthumous memoirs of Alexei Navalny.

Anyone who watched the main hit of the late nineties remembers the on-screen Carrie as a confident character who taught women two things: not to feel ashamed of their love for fine shoes and to carry ultra-thin condoms in their bags. Throughout all six seasons and two full-length films, the New York columnist showed little interest in politics - unless one counts her brief romance with a local politician.

Sarah Jessica Parker's character holding Navalny's memoirs. Photo: zz/XNY/STAR MAX/IPx/Associated Press/East News

Thus, the fact that the latest propagandistic hit of Russian liberals immediately received native advertising in a popular series is somewhat concerning. Why is that? Opening the official book annotation reveals in black and white: Navalny’s «Patriot» contains a manifesto for transforming Russia, which includes «free elections, constitutional assemblies, decentralisation and a European orientation». Allegedly, this was the last entry in the diary of the Russian oppositionist just weeks before his death this winter.

In other words, the bait for American elites is more than clear - to play on sympathy and once again sell the illusion of a wonderful Russia, one that will certainly repent and westernise after Putin’s death

A few weeks have passed since the release of Sarah Jessica Parker’s photo - and the attempt to appeal to Western intellectuals continued. The press has published a rather interesting story about how the so-called Russian opposition purchased a house near the White House. For two million dollars from the pockets of unnamed sponsors, they created this «headquarters of resistance to the Putin regime».

This centre of Russian liberalism will be just two blocks away from Capitol Hill. Three flags will wave on the lawn in front of the building: white-blue-white (used by some Russian opposition figures since the full-scale war in Ukraine began), the EU flag and the NATO flag - according to the initiators - these are «future partners of Russia after the liberation from Putin’s regime». An interesting scene for White House staff, who will commute by bicycle to work each day.

The plan is to hold regular events of the Russian opposition here - seminars, discussions, fundraising events and meetings with American politicians. The first public event - «debates between representatives of the Democrats and Republicans on the topic of the “new administration’s policy on the war in Ukraine”». No mention of troop withdrawal from another country’s territory, reparations or threats to Poland and Lithuania as the next trophies.

Not only are Ukrainian flags near the White House now but also the flags of the Russian opposition. Photo: Nur Photo/East News

Thus, it can be stated clearly that Russia aims to impose its agenda on the United States regarding the war in Ukraine. It seeks to continue doing what it has managed since the collapse of the USSR - selling itself as the main arbiter of peace, security and trade in Eastern Europe.

Once upon a time, it was Americans who saved Russians from starvation - in the harsh nineties, it was containers of poultry, popularly called «Bush legs», that saved Russians from starvation.

Nowadays Russia is well aware that every day of the war in Ukraine makes it increasingly isolated - even if one is not misled by UN Secretary-General António Guterres bowing over a loaf of bread at the BRICS summit. Therefore, Russia will employ all methods - playing on sympathy, notes of nostalgia and creating the illusion that «never again» truly means never again. Simply forget everything, lift the sanctions and immediately join NATO and the EU.

Russia has never spared money on deception and manipulation, on trinkets and awards for Russian opposition figures abroad, who likely have little understanding of the daily life of the average Russian in rural areas

Yet the problem is evident - Russians are buying their own PR in popular series and purchasing properties for future residencies close to the White House - which raises the thought of what Eastern European countries, often torn apart by Moscow, might offer as an antidote. Perhaps a shack of our own, a block away from Capitol Hill, could host discussions with Polish and Ukrainian intellectuals who live in their homeland, rather than sitting on grants as political exiles.

Clearly, this is a new challenge for Poland and Ukraine, against which the idea of an improved Russia, following the replacement of the current dictator with someone more charming and bearded, will be marketed. The aim of this initiative is simple - to make Western leaders forget about shifting focus to Poland and Ukraine as key pillars of Eastern Europe, and to once again attempt to mould a maniac into an angelic figure with rosy cheeks.

Only childhood photos of Hitler, Stalin and Putin show that all of them were once adorable infants. But this did not prevent them from killing millions and tearing down borders

Project co-financed by the Polish-American Freedom Foundation within the framework of the «Support Ukraine» programme, implemented by the Education for Democracy Foundation.

20
хв

How the Kremlin sells the illusion of an improved Russia without Putin through Carrie Bradshaw

Maryna Danyliuk-Yarmolayeva

In America, a student's semester abroad is expected to be one of the most life-changing experiences a college student can have. You are told by your Grandparents, Aunts, friends, and even the weird neighbour down the street how meaningful their semester abroad was, or if they didn’t go abroad they will tell you how much they envy your life and the adventures you will go on. Suffice it to say, much anticipation goes into four months in a foreign country.

As I get ready to leave for Poland I can’t help but wonder; am I supposed to come back as a different person after these four months?

I blow kisses toward my parents as I cross the boundary toward security; knowing the next time we talk I’ll be alone in Poland in a brand new dorm room.

I rouse from my forced sleep after twenty-four hours of travel. I opened my eyes and looked out the window to see farmland zoom by us as the plane hit the tarmac. We landed in Wroclaw, Poland. My new home for the next four months.

Through the window of a taxi, I get my first glimpses of my new home. I grew up in a small town in Colorado, the four walls of my home were the mountains that surrounded our quant valley.

As I look out the window I can tell easily that this city was going to be a big change
Wroclaw spires

As I settle into my bed ready to let the exhaustion of travel rock me to sleep, I begin to toss and turn. My windows were open because of the heat. Through the windows, the noise of the city reaches my ears. Cars honk at each other, dogs bark, and I can feel the vibration of the trams as they move back and forth along their rails. At home, I am met with crickets and the occasional car, but here in the centre of this new city, a cacophony of noise reaches my ears as I try to fall asleep.

I wake up to a different world. Everything here seems to be just a little bit upside down and topsy-turvy

There are two duvet blankets on my bed instead of the standard one. Next to my bed, the outlets are completely different, I mean why can’t we just standardize plugs? Everyone has the same type of phone anyway? We standardized watts and electricity. Why can’t we standardize outlets? Walking outside of my dorm building I find a brightly lit neon green sign. What even is a Zabka? Next thing I know they are absolutely everywhere. Every one-hundred feet I find another one of these brightly lit stores.

After getting my Urban Card for transportation I got on my first tram. When I hop on there is no one to check my card. To my absolute surprise, I learned that I probably won’t have my transportation card checked for months. I guess the honour system is in full effect here.

The history of Wroclaw spans over more than 1000 years

I don’t think I’ve ever lived anywhere with so much history. In the first week of my education in Poland, I learned about medieval kingdoms that divided the land of Poland during the 17th century, and how eighty per cent of the city I live in now was turned to rubble during the end of the Second World War. Wherever I step in this new city I feel like I’m treading on history and walking through ghosts of the past. I don’t feel like the city is haunted, but I feel like the city's bricks reach out to me in an effort to not be forgotten.

Some things do stay the same though. In cities, there is still immense amounts of traffic. Just like in New York City, people keep their heads down as they move through the streets; never stopping to greet someone. The trivial things like bed sheets and outlets feel completely different, but the human experience stays the same.

Getting adjusted to a new city is always a difficult task, however, as I lay in my bed I feel myself being lulled to sleep by the now comforting sounds of the city outside my window
In Wroclaw, the modern is organically combined with the historical

I’m excited to adventure throughout Poland and I am starting to feel open to letting myself have my life changed by this place.

All photos by the author

20
хв

Adventures of an American woman in Wroclaw

Emma Poper

You may be interested in ...

Ексклюзив
20
хв

Olena Rozvadovska: «Whether big or small, war always affects children»

Ексклюзив
20
хв

September 2024 in Ukraine in photos

Ексклюзив
20
хв

First anniversary of Sestry: a year of discoveries

Contact the editors

We are here to listen and collaborate with our community. Contact our editors if you have any questions, suggestions, or interesting ideas for articles.

Write to us
Article in progress